«І знову спогад душу ранить»

(зустріч із донькою ветерана Другої Світової війни

Мартиненка Григорія Родіоновича)

Для відвідувачів бібліотеки було організовано зустріч із донькою ветерана Другої Світової війни.

Друга Світова війна залишила в душі кожного її учасника важкі і незабутні враження. І згадувати свої фронтові будні – значить ворушити свої душевні почуття.

З того часу пройшло 71 рік як 9 травня 1945 року закінчилася Велика Вітчизняна війна, яка для нас українців це  завершення війни. Це день вшанування героїзму всіх українців, хто потрапив у пекло війни і хоробро воював – байдуже у якій армії. Бо це була не їх провина – це наша спільна трагедія.

На нашій зустрічі була присутня донька нажаль померлого ветерана війни Гуцало Євгенія Григорівна. Її батько Григорій Родіонович зустрів війну у двадцятирічному віці.

Своїми спогадами про батька ветерана поділилася Євгенія Григорівна.

Також діти переглядали виставку із нагородами, підтверджуючими документами і світлинами із сімейного архіву нашого ветерана Григорія Родіоновича.

Було багато запитань до Євгенії Григорівни.

Зінчук Діана також розповіла про свого дідуся, про деякі факти його життя так як він також ветеран Великої Вітчизняної війни Зінчук Микола Дмитрович. Він проживає на цукровому заводі, але за станом здоров’я не зміг відвідати наш захід.

«Свята Пасха йде до хати будемо

Великдень святкувати»

(Великоднє свято)

Найважливіше в році свято

Нині лине в кожну хату

Лід на річці і в серці скрес

Христос воскрес!

Христос Воскрес! Скільки радості й надії вкладаємо у ці слова! Щиро привітали  усіх з Пасхою Христовою. Цього світлого пасхального дня  щиро просили у воскреслого Христа миру і спокою на нашій українській землі. Захисту і небесного покрову усім нашим захисникам і воїнам, і нехай боже благословення буде запорукою спокою та добробуту на нашій землі.

На цьому святі діти співали, танцювали, а ще розповідали про символи Пасхи: яєчко, пасху, сіль, м'ясо, сир, ковбасу і хрін.

Завітав на свято весняний Вістунець прийшов сповістити, що увесь хрещений люд Великдень святкує.

«Чорнобильські сльози»

Вже 30 років поспіль ми згадуємо найбільшу техногенну та екологічну катастрофу сучасності, яка змінила екологічне середовище та світогляд усього світу. У нашому районні проживає 125 осіб, які приймали безпосередньо участь в ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.

Одні потрапили туди за покликом душі, інших привели професійні обов’язки – це були військові, міліціонери, зв’язківці, водії, медики та інші. Того чорного дня 26 квітня 1986 року випробували себе на мужність 136 прекрасних людей нашого району. Із них на даху самого реактора працювало 12 чоловіків.

У цю скорботну мить вшанували світлу пам'ять тих учасників ліквідації, які врятували світ ціною власного життя.

У бібліотеці було проведено відео – подорож: «Чорнобильські сльози».  Ведучими заходу були Діана Зінчук і Дарина Гричаник. Діти читали вірші і переглянули документальний фільм про Чорнобиль.

Також було розкрито книжкову виставку: «Чорнобиль – біль і тривога».

«Про книгу і бібліотеку»

(бібліотечно – бібліографічний урок)

Для учнів 4 класів було проведено урок: «Про книгу і бібліотеку». Бібліотекар розповіла , що таке книга її будову. Які були перші книги  і як давно з’явилися. Який вигляд мала книжка у сиву давнину і який вигляд має сучасна книга.

Також розповіла дітям про перші бібліотеки, як вони називалися це «зібрання», «сховища книг». Найбільша бібліотека в стародавньому світі вважалась у єгипетському місті Олександрії. Сьогодні найбільшими бібліотеками України є: Державна парламентська бібліотека, Академії наук України ім.. В. Вернадського, бібліотека Київського університету, Центральна наукова бібліотека України.

«Знай, люби, бережи»

(Година екології)

Ознайомили дітей із символами українського народу, формували уявлення про те, як шанобливо і бережно ставилися наші предки до криничних джерел, річок , озер. Берегли і леліяли їх, бо знали, що вода – то життя на землі. Безцінним даром природи є прісна вода, що знаходиться у земних глибинах. Із водою починається життя людини, із водою закінчується життя людини. Бібліотекар розповідала легенду: «Брусова криниця».

Діти розповідали прислів’я і вірші про воду.